Відповідь на блокаду польських кордонів: чи зміцнить новий Дунайський маршрут експортні можливості України
01.03.2024
Ситуація на польському кордоні продовжує бути напруженою. Станом на ранок 23 лютого у чергах на перетин кордону на території Польщі стоять понад 2400 вантажних транспортних засобів. А систематичні інциденти з розсипаною українською агропродукцією, та пошкодженими вантажівками викликають серйозні хвилювання.
Так, в ніч з 24 на 25 лютого на станції Котомеж було розсипано 160 тонн кукурудзи з 8 напіввагонів. До того ж щодня ми бачимо новини, котрі, здавалося б, не заспокоюють, а, навпаки, роблять ситуацію ще більш напруженою. 23 лютого українські урядовці вирушили на українсько-польський кордон та закликали зустрітися польських урядовців. Останні проігнорували запрошення до комунікації.
З одного боку, на рівні боротьби з окремими інцидентами польська поліція діє. З іншого боку – на централізованому урядовому рівні наразі немає системних дій. Коли різні суб’єкти цієї ситуації використовують її у своїх політичних цілях, учасники транспортно-експедиторської галузі мають мислити в іншій площині. А саме – шукати альтернативні шляхи доставлення.
Трансформація місії портів Дунаю упродовж 2 років повномасштабної війни
Дунайські порти вже ставали важливими воротами експорту української продукції, коли були заблоковані порти Великої Одеси. Згодом була тривала і непроста історія з нестабільністю функціонування зернового коридору та постійним шантажем росії щодо нього. Тож і в цій ситуації порти Дунаю виконували роль тієї альтернативи, котра допомагала вирівнювати баланс у розподілі вантажів по різних маршрутах.
На сьогодні Дунайські порти досягли рекорду в обсягах перевалки вантажів. Йдеться про 120 тисяч тонн на добу. Щоб оцінити їхню важливість, варто звернути увагу на співвідношення від загального об'єму перевалки до повномасштабної війни та зараз. Якщо сумарний відсоток перевалки у портах Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ складав 1,5% від загального об'єму, то тепер це 30%. З огляду на те, в яких умовах цим портам доводиться працювати, такі показники є дуже вагомими та позитивними.
Так, восени 2023 року Ізмаїл та Рені стали об’єктами для численних атак бойовими безпілотниками ворога. Попри те, що інфраструктура частково зазнала пошкоджень, порти змогли продовжувати свою діяльність. Було зафіксовано 24 атаки, пошкоджено 184 об’єкти інфраструктури, 7 цивільних суден та знищено 300 тисяч тонн зерна.
На сьогодні відправлення великих партій вантажів відбувається здебільшого через порти Великої Одеси. Однак значна частина вантажів таки продовжує рухатися через Дунайські порти. До того ж вибір порту для відправлення великою мірою пов'язаний зі специфікою вантажу. Приміром, судна до 7 метрів осадки рухаються саме з портів Дунаю, а більші – з Одеси.
Якщо більш детально говорити мовою цифр, то сукупний вантажообіг у цих портах зріс має двічі у 2023 році. Йдеться про показник у 32 мільйони тонн. У 2022 році показник зріс у 3 рази порівняно з попереднім 2021 роком. Так, він підвищився з 5,5 мільйонів тонн до 16,5 мільйонів тонн. Так, минулого року вантажообіг у порту Ізмаїл склав 20,2 мільйона тонн, а в Рені — 10,1 мільйона тонн.
Так повелося, що за час повномасштабної війни порти Ізмаїл та Рені не раз ставали альтернативними воротами для відправки українського експорту. Тож чи буде так знову, коли перевізники потерпають від блокади авто і потягів із зерновими на кордоні з Польщею?
В обхід перешкод: чи допоможе новий Дунайський маршрут українському агроекспорту
Враховуючи ситуацію, що склалася на кордоні з Польщею, цілком логічним виглядає озвучене нещодавно в інтерв'ю виданню Bloomberg віцепрем’єр-міністром з відновлення — Олександром Кубраковим намір України розширити експортні шляхи через Дунай, метою якого є відновлення довоєнних обсягів експорту.
Це включає новий маршрут із порту Ізмаїл в Україні до румунського порту Констанца і далі до німецьких та австрійських дунайських портів, в обхід блокування сухопутних шляхів до ЄС. На Дунаї багато портів, але не скрізь є необхідна інфраструктура. Вважаю що контейнерні лінії, які сьогодні формуються, важливо перетворити на довгостроковий бізнес-проєкт. Це альтернативний шлях, та він має розвиватися на системній основі.
Те, що перші судна з контейнерами Дунаєм до Констанци, а потім до Німеччини та Австрії будуть відправлені найближчими днями, вже підтвердив віцепрем'єр-міністр з відновлення Олександр Кубраков.
Не менш вагомо торкнутися питання інвестицій у порти Дунаю. Згідно з даними, котрі оприлюднив прем'єр-міністр Денис Шмигаль станом на 26 грудня минулого року, інвестиції в інфраструктуру цих портів склали близько 100 мільйонів доларів. І саме приватні інвестиції дали нагоду відкрити 23 нових термінали для перевалки вантажів. А ще, за словами політика, цьогоріч Україна закрила 20-річний конфліктний кейс з Румунією стосовно виконання вимог Конвенції ЕСПО при будівництві каналу "Дунай — Чорне море".
Отже, підводячи риску, варто зазначити те, що для українських експортерів важливо не чекати сприятливих політичних контекстів та усунення штучних перешкод для роботи, а користуватися тими можливостями, які є альтернативою. Порти Дунаю вже неодноразово нею були, тож можуть і зараз частково посприяти тому, аби напруга від невизначеності зменшилася. Тим більш, рекордні показники перевалки вантажів та відчутні інвестиції стають переконливим доказом на користь цієї тези.
Разом з тим, питання блокування українських вантажівок та потягів на польському кордоні не зникає з порядку денного. Те, що Україна знаходить додаткові можливості та рішення для експорту своєї продукції, не відміняє того, що нинішня ситуація з блокуванням не є нормальною та потребує вирішення.