Рейкова реформа: що принесе нова модель залізничних перевезень
28.11.2024
В Україні мають намір створити нову модель ринку залізничних перевезень за стандартами ЄС. Саме такий законопроєкт було зареєстровано 21 жовтня у Верховній Раді. Ініціатором став прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. 6 листопада зареєстровано ідентичний законопроєкт із такою назвою.
Номер і дата реєстрації законопроєкту: 12142 від 21.10.2024
Ініціатор законопроєкту: Денис Шмигаль
Зміст. Законопроєкт спрямований на те, щоб:
- запровадити нову модель ринку залізничних перевезень, яка відповідатиме європейським стандартам;
- визначити ключові вимоги, обов’язки й права оператора інфраструктури;
- врегулювати вимоги до рухомого залізничного складу;
- унормувати діяльність володільців цього рухомого складу;
- закріпити принцип рівноправного доступу до послуг інфраструктури всім особам, які в них зацікавлені;
- створити систему управління безпекою на залізничному транспорті згідно з вимогами ЄС;
- сприяти розвинутій конкуренції на ринку залізничних перевезень;
- впровадити європейський підхід до обслуговування рухомого складу;
- запровадити функціонування навчальних центрів для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації машиністів.
Разом із комітетом з логістики European Business Association, до проєкту закону, були напрацьовані важливі коментарі та зауваження від бізнесу, які обов'язково повинні бути враховані Комітетом Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури під час доопрацювання законопроєкту. Разом з тим розгляд позитивних аспектів майбутнього закону заслуговує на особливу увагу.
Навіщо потрібна «євроінтеграція залізниці»?
Заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач зазначив, що процес європейської інтеграції транспортної сфери в Україні вимагає позбутися монополізації та відкрити ринок. Посадовець наголосив, що така монополізація ринку залізничних перевезень, яка характерна для України, є табу для європейців. Тож законопроєкт спрямований саме на те, аби ринок був більш відкритим.
Що з цього приводу думає АМКУ?
Антимонопольний комітет дослідив законопроєкт і висловив низку власних пропозицій. У фокусі уваги – дотримання прав усіх учасників ринку.
Приміром, у законопроєкті зазначено, що оператор залізничної інфраструктури має право встановлювати вимоги до заявників, щоб гарантувати використання пропускної спроможності інфраструктури. Ці вимоги мають бути недискримінаційними. Своєю чергою АМКУ пропонує, щоб перелік таких вимог був чітким і вичерпним, а також щоб вони були погоджені з Національною комісією, яка регулює сферу транспорту. Це лише один приклад актуальних пропозицій.
Як бізнес ставиться до реформи залізниці?
Аби огляд законопроєкту та суспільних реакцій на нього був повним, варто згадати про той факт, що представники Європейської Бізнес Асоціації акцентували на відсутності обговорень цієї законодавчої ініціативи з бізнесом. Зокрема одним з аспектів, який, на думку експертів ЄБА, потребує доопрацювання, є запровадження приватної тяги. Допуск приватних компаній до сфери залізничних перевезень є вагомим питанням, яке хвилює бізнес-середовище. А поки розглянемо окремі особливості законопроєкту докладніше.
Що дасть Реєстр інфраструктури?
Однією з важливих новацій закону стане Реєстр інфраструктури залізничного транспорту. Міністерство та оператор інфраструктури будуть зобов’язані створити реєстр інфраструктури загального користування та під’їзних колій. Це стане базою для розробки цифрової платформи, яка дозволить побудувати ефективну систему управління пропускною спроможністю (Capacity Management System).
Окрім того, майбутній закон стимулюватиме автоматизацію диспетчеризації, обробку запитів на доступ до інфраструктури й автоматизацію графіків руху поїздів. Відмова від ручного управління – це не лише питання ефективності, а й життєва потреба.
Як зміниться конкурентне поле в залізничній сфері?
Ще одна важлива особливість законопроєкту – велика увага до питання конкуренції, адже саме конкуренція є двигуном інновацій. В умовах відкритого ринку перевізники будуть змушені інвестувати в сучасні технології, щоб мати переваги. Наприклад, це може бути інтернет речей (IoT), великі дані, машинне навчання та штучний інтелект (AI). Такі тенденції передуватимуть появі нових цифрових платформ для клієнтів, систем прогнозування заторів й оптимізації графіків руху.
Ще один плюс законопроєкту полягає в тому, що його реалізація сприятиме розвитку інфраструктури, здатної витримувати сучасні виклики. Замість застарілих підходів, які гальмували рух веред, передбачено впровадження систем зворотного зв’язку, інновацій і передових технологій.
Яким може бути загальний ефект від реформи залізниці?
Такі законодавчі зміни дозволять швидше рухатися вперед. Зараз ми витрачаємо час і ресурси, але не створюємо фундамент для майбутнього. Тому лібералізація – це не просто вимога часу. Це шанс для залізничного транспорту України стати ефективним, сучасним і конкурентоспроможним гравцем європейського ринку.
Тож побачимо, яким буде шлях і трансформація законопроєкту до прийняття та подальше застосування закону в практичній площині. На сьогодні є підстави очікувати позитивних змін.