Приватні ППО в поміч: чи допоможе нова урядова ініціатива посилити захист портів
03.12.2025
Росія продовжує здійснювати атаки на українські порти. Останнім часом особливо дістається дунайським гаваням. Нещодавно від влучання у Ізмаїлі загорівся танкер-газовоз. Суттєвих пошкоджень вчергове зазнала інфраструктура поромного комплексу "Орлівка".
Своєю чергою Україна завдає ударів по чорноморських портах рф, намагаючись обмежити експорт нафти країною-агресором. Днями українські розвідники і військові навіть пошкодили морськими дронами два підсанкційні танкери, задіяні у транспортування російськоі нафти. На що російський диктатор Путін вже встиг полякати ударами "у відповідь".
Зважаючи на це, питання посилення захисту припортової інфраструктури залишається вкрай актуальним.
На цьому тлі уряд вирішив дозволити стратегічним підприємствам, у тому числі і транспортної галузі, формувати свої підрозділи протиповітряної оборони.
ЦТС розпитав портовиків, наскільки така ініціатива може посприяти захисту "морських воріт" України та чи готові вони до неї долучитися.
Військові дають "добро"
Кабінет міністрів ухвалив експериментальний порядок, який дає змогу залучати підприємства до формування груп протиповітряної оборони. Як повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль, насамперед до проекту можуть долучитися підприємства, які працюють у таких стратегічних сферах, як енергетика, зв’язок, транспорт тощо.
Їм дадуть змогу закуповувати або отримувати засоби ППО за рішенням військового командування або через погоджені Міноборони процедури постачання. Групи ППО діятимуть виключно за командами військового командування у межах єдиної системи управління Повітряних сил. Керівники таких груп працюватимуть у цифровій системі управління ППО.
У Міністерстві оборони зазначили, що участь у проекті відкрита також для підприємств, "які мають необхідні ресурси та дотримуються вимог безпеки".
Зацікавлені підприємства мають подати звернення з інформацією про ресурси та склад майбутньої групи. Міноборони перевірить відповідність вимогам безпеки й видасть дозвіл на створення групи.
Далі підприємство діє в системі управління Повітряних Сил - отримує завдання, координується та звітує за результатами.
Поправка на вітер
Представники бізнесу з транспортної галузі, до яких ЦТС звернувся з приводу перспектив такої ініціативи, наразі в основному доволі стримані у оцінках. Декілька керівників портових терміналів сказали, що з бізнесом це почали обговорювати, "але це все ще у процесі".
"Посилення захисту портів та іншої інфраструктури - це те, до чого ми повертаємося і повертаємося. Бізнес зі свого боку спрямовує кошти на оснащення мобільних вогневих підрозділів та загалом на сили оборони, навіть без такого от механізму. Що ж до експерименту - поки це обговорюється, і "білі плями" ще залишаються", - зазначив один із співрозмовників.
"Думаю, що це буде більше стосуватися портів в цілому, а не окремих терміналів й ТЕЦ", - прокоментував ініціативу президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов.
Між тим, у Одеській ОВА запевнили, що у області вже визначено перелік підприємств, "які підпадають під нові правила". Тож, вони отримають можливість закуповувати та встановлювати засоби протиповітряної оборони після проходження відповідних процедур погодження з Міноборони та Генеральним штабом ЗСУ.
Власник та директор компанії TEUS Дмитро Казанін вважає, що рішення уряду - давно назрілий крок. І бізнес, який відповідає за роботу енергетики, логістики, зв’язку чи портів, має бути інтегрованим у загальну систему захисту держави.
"У нинішніх умовах головним викликом для портової та транспортної інфраструктури є саме ефективність боротьби з шахедами. Їхні атаки паралізують роботу логістики, енергетики та експорту", - сказав він в коментарі ЦТС.
"Тому посилення ППО - це не просто безпека людей, а й ключ до безперебійної роботи критично важливих підприємств, які забезпечують економіку країни та логістичну стійкість", - каже Казанін.
Захист інфраструктури Чорного моря - це спільна відповідальність держави та бізнесу, переконаний він.
"Ми підтримуємо державу у впровадженні цього експериментального порядку та готові брати участь у всіх необхідних процесах", - додав Казанін.
Але оптимістично щодо урядової ініціативи налаштовані не всі. Шота Хаджишвілі, співвласник компанії Risoil, сенсу у такому форматі взаємодії не бачить. "Обговорення зараз триває. Але ми і так все даємо, ще з 2014 року", - прокоментував він ЦТС.
Президент Асоціації міжнародних експедиторів України (АМЕУ) Віктор Берестенко вважає, що держава обрала для експерименту невдалий момент. Адже пропозиція підприємцям самостійно забезпечувати фінансування ППО прозвучала на тлі великого корупційного скандалу.
"Бізнес сплачує податки, відновлює знищену інфраструктуру, інвестує в розвиток, створює робочі місця, постійно отримує тиск від ДСНСника до податківця, включаючи всіх правоохоронців. І на четвертий рік війни - вуаля, купіть собі зброю через нас, щоб ми вас захистили, можливо", - озвучив він свою позицію ЦТС.
Чим більше можливостей, тим краще
Аналітик Defense Express Іван Киричевський каже, що оголошений нині експериментальний проект уряд довго "виношував": "До цього йшли поступово. Рік тому у парламентському комітеті з питань нацбезпеки, оборони та розвідки вже заявляли, що українським приватним компаніям можуть дозволити інвестувати в засоби протиповітряної оборони, які захищатимуть від російських атак і їхні об'єкти".
Цієї весни уряд дозволив залучати приватну авіацію до збиття шахедів, також нагадує експерт. "Дійшло до використання "кукурузників" польського виробництва Moravan Z-137 Agro Turbo, адаптованих під запуск ракет "повітря-повітря" Р-73", - зазначає Киричевський.
"Але раніше не говорилося про формування по суті "приватної ППО", і це практика, якої у світі ніхто не мав", - каже експерт.
Киричевський зауважує, що найбільш вірогідним у рамках нового експериментального проєкту буде створення додаткових мобільних вогневих груп.
Ця ініціатива відкриває більш широкі можливості для приватних ініціатив, які завжди працюють гнучкіше, ніж держава, резюмую експерт.