Поромне сполучення Україна – Грузія: як розбудувати конкурентоздатний маршрут
24.04.2025
Після стабілізації судноплавного трафіка Українським морським коридором наприкінці 2023 року очільники галузі заявляли, що докладають зусиль для відновлення контейнерного та поромного сполучення до портів Великої Одеси. Початок поверненню контейнерних суден було покладено у квітні 2024 року.
З поромами складніше – розпочати задумане вдалося лише в березні цього року зусиллями «Укрзалізниці» та судноплавної компанії «Укрферрі». Наразі йдеться фактично про технічне відновлення поромного з’єднання – пробні рейси з Чорноморська до грузинського Батумі. Щоб маршрут повноцінно запрацював на регулярній основі, потрібно сформувати стабільний вантажопотік в обох напрямках.
Намагання перезапустити поромні перевезення здійснюються в рамках амбітного проєкту «Укрзалізниці» – підготувати необхідний функціонал і спробувати підключитися до «операційної системи» Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту (ТМТМ).
Так на якому етапі перебувають зусилля учасників цього процесу і як оцінюють перспективи відновлення поромних перевезень експерти й учасники ринку?
Що відомо про відновлення рейсів?
Перші рейси порома з морського порту Чорноморськ до Батумі здійснено 18 та 26 березня, повідомив директор із комерційної роботи та логістики «Укрзалізниці» Тимофій Мураховський під час наради «Відновлення поромного сполучення Україна – Грузія в рамках ТМТМ», яка відбулася 10 квітня.
Про комерційне використання маршруту наразі не йдеться – виконано тестові рейси, якими з Чорноморська відправлено порожні залізничні вагони.
До організації рейсів залучені компанія UZ Cargo Poland (Польща), дочірня структура «Укрзалізниці» та одеська судноплавна компанія «Укрферрі». Рейси виконав вантажно-пасажирський пором Vilnius, який експлуатує «Укрферрі».
Як повідомив комерційний директор «Укрферрі» Володимир Чернієвський, невдовзі пором Vilnius пройде плановий ремонт. У перспективі розглядається налагодження регулярного сполучення між Україною та Грузією, зважаючи на безпекову ситуацію. Після ухвалення відповідного рішення буде оголошено розклад і тарифи на перевезення.
Що задумала «Укрзалізниця»?
Останні пів року УЗ декларує амбітні наміри розпочати роботу на ТМТМ (інша назва – Middle Corridor). Маршрут сполучає Китай і Європу через Казахстан, Азербайджан, Грузію й Туреччину та пропонує альтернативу північному маршруту через росію й південному морському шляху Суецьким каналом.
Над розвитком коридору працює Міжнародна асоціація ТМТМ, до якої входять залізничні та морські адміністрацій Китаю, Казахстану, Азербайджану, Грузії, Туреччини та України. «Укрзалізниця» стала постійним членом асоціації 2018 року. Мета об’єднання – реалізація ефективної тарифної політики, оптимізація витрат, спрощення адміністративних процедур тощо.
«Україна була змушена зупинити свою роботу в ТМТМ через геополітичні події, і сьогодні ми із задоволенням заявляємо про намір відновити участь у проєкті. Ведеться активна робота щодо відновлення поромного сполучення з Грузією, що дозволить не лише продовжити маршрут ТМТМ до європейських країн транзитом через Україну, а й відродити колишні економічні зв'язки між нашими країнами», – наголосив голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський під час круглого столу «Середній коридор: зв'язок через Каспійське море», що відбувся в Баку 4 березня 2025 року.
Як створити попит на послуги поромного маршруту?
«З технічного боку поромне сполучення між Чорноморськом і Батумі вже відновлене – рейси стартували. Однак у логістиці важливий не просто транспорт, а стабільний та економічно вигідний вантажопотік. Хоча він поки що не сформований – це звична ситуація на етапі тестування логістичного проєкту. Далі потрібен комплексний підхід до розвитку маршруту. Логістичний бізнес передусім цікавить вартість, зокрема прозорі й передбачувані тарифи, і час доставки», – зазначив Mind директор і власник логістичної компанії TEUS Дмитро Казанін.
«Якщо діяти системно, потрібно почати з формування інституційної спроможності: створити ефективного оператора й відремонтувати пороми, – сказала Mind старша наукова співробітниця Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ірина Коссе. – «Укрзалізниця» планує створити окрему структуру для морських перевезень – це правильний крок. Але оператор має працювати за принципами комерційної логістичної компанії, а не традиційної держмонополії. Тому варто або залучити приватного партнера, або створити консорціум із грузинською стороною. Такий оператор зможе забезпечити гнучкі тарифи, швидке ухвалення рішень і прозору логістику».