Забагато терміналів, замало зерна: битва за урожай вже почалась

08.07.2025

Парадоксально, але за 3,5 роки великої війни порти пройшли схожу еволюцію. Під час «зернового коридору» ставки сягали $25, а ринку бракувало терміналів, щоб експортувати агропродукцію. Сьогодні ставки впали до тих самих $8, а ситуацію на ринку в недавньому інтервʼю керівник Адміністрації морських портів України Олександр Семирга назвав красномовним словом — «профіцит». Чому так сталось? За цей час порти обросли десятками нових перевалок, натомість агропродукції стало менше.

З Дунаю на «велику воду»

До війни компанія «Логістика Дніпра» працювала на річковому терміналі в Херсоні. Після втрати доступу до морського шляху — перебазувалася до Ізмаїлу. А коли з’явилась можливість виходу в «велику воду» — як і десятки інших операторів — змінила прописку на порти Великої Одеси.

«Гроші у новачків були», — кажуть учасники ринку. По-перше, на Дунаї дійсно вдалося заробити. По-друге, ставки перевалки у 2023–2024 роках давали змогу отримувати прибутки навіть без власного причалу — орендуючи техніку і заплативши за доступ до моря.

Значна частина новачків пішла в Чорноморськ. З Дунаю сюди перелокувалися «Теус Термінал», «Аскет Шиппінг», «Лоджистлі» та ін. Запустили тут власну перевалку агрохолдинг Agromino і група «Гранова». У порту декілька причалів, що перевалювали сірку, переорієнтувались на зерно.

Нові пісні про старе

Профіцит в Україні існував ще до війни. Пропускна спроможність портової інфраструктури для насипних вантажів на піку сягала 150 млн тонн. Сьогодні ж реальність така: навіть без Миколаївського порту термінали Великої Одеси стоять недовантажені. Причина проста: менший врожай. Натомість агропродукція — це біля 65% товаропотоку чорноморських портів.

На цьому тлі багатьох дивує жваве будівництво, що далі триває в портах. Серед них і президент Асоціації міжнародних експедиторів України Віктор Берестенко. Каже, що не розуміє, чому Мінінфраструктури нібито так професійно підходить до інвестицій у галузь, але в результаті компанії змушені конкурувати на межі собівартості. На його думку, це хибний шлях: спершу всіх залучають до розвитку, а потім створюють умови, в яких важко вижити.

Як приклад, наводить те, що нині влада шукає інвестора для концесії контейнерного терміналу Чорноморського порту. Це при тому, що пропускна спроможність вже наявних терміналів 3,5 млн TEU, а вантажна обробка за минулий рік становила 127 тис. TEU.

 

Оригінал публікації у виданні